Terra discoveries (Територія відкриттів)
За роки існування Інституту його співробітники зробили істотний внесок у розвиток світової та національної офтальмологічної науки, виконавши цілу низку пріоритетних наукових розробок з найбільш актуальних проблем офтальмології.
В Інституті ім. В.П. Філатова:
- вперше впроваджено метод тканинної терапії (1933);
- вперше впроваджена наскрізна пересадка рогівки (1937);
- вперше застосований лазер в офтальмології (1963);
- вперше впроваджено комплексне лікування опіків очей (1973);
- вперше застосоване високочастотне електрозварювання у вітреоретінальній хірургії (2009);
- розроблені ефективні методи хірургічного лікування ксероза, це захворювання раніше вважалося невиліковним і неминуче призводило до сліпоти;
- створено комплекс апаратури і нові методики для лікування амбліопії;
- впроваджені в практику оригінальні методи лазерної терапії хворих з різними дистрофічними захворюваннями органу зору та ін.
Результатами конструкторської та винахідницької діяльності стали розробка і впровадження у виробництво наборів очних інструментів для пересадки рогівки, трепанів, кератографів, рефрактометрів, апаратури для лікування амбліопії і косоокості. Завдяки творчості співробітників Інституту були створені нові моделі лазерів, нові моделі ультразвукової та магніто-терапевтичної апаратури, телевізійний комп'ютерний офтальмоскоп, кріодеструктор та ін.
Гордість Інституту - ціла плеяда видатних вчених – офтальмологів:
БАРХАШ С.О. - д.м.н., проф., учениця акад. Філатова, працювала в Інституті з 1945 по 1976 рік керівником відділення дитячої офтальмології, розробляла питання пересадки рогівки, хірургічного лікування вроджених патологій зору (катаракта, глаукома, птоз), відшарування сітківки, особливостей лікування пухлин ока і орбіти у дітей.
БУШМІЧ Д.Г. - д.м.н., проф., працював в Інституті з 1939 по 1976 рік керівником відділення пересадки рогівки. Розробив показання до різних видів кератопластики на очах з більмами, класифікацію більм, удосконалив методику операції наскрізної кератопластики, методи боротьби з післяопераційними наслідками пересадки рогівки, розробляв проблему вторинної глаукоми при більмах.
ВІТ В.В. - д.м.н., проф., керівник лабораторії патоморфології та імунології, заступник директора з науки, працює в Інституті з 1973 року, основними напрямками його наукових досліджень є патологічна анатомія і лікувальний патоморфоз злоякісних новоутворень увеального тракту ока людини.
ВОЙНО-ЯСЕНЕЦЬКИЙ В.В. - д.м.н., проф., учень акад. Філатова, працював в Інституті з 1946 по 1986 роки, створив і керував лабораторією патоморфології, зібрав унікальний музей макро-і мікропрепаратів для наукової та навчальної роботи лікарів-офтальмологів, був піонером радянської трансплантології, вивчав процеси регенерації рогівки і патології більм, розробив метод інтраламелярної кератопластики , описав патологічну анатомію пухлин органу зору, вторинних дистрофій та ін.
ГОРГИЛАДЗЕ Т.Ю. - д.м.н., проф., керівник відділення патології рогівки, в Інституті працював з 1954 по 1996 рік, вивчав проблеми трансплантації та приживлення донорської рогівки, вторинної глаукоми при більмах і кератопластики, трудової реабілітації інвалідів по зору та ін.
КАШИНЦЕВА Л.Т. - д.м.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України, працює в Інституті з 1950 року, розробляє проблеми клініки і лікування глаукоми у хворих на цукровий діабет, запропонувала нову концепцію патогенезу відкритокутової глаукоми, створила новий напрямок "офтальмоендокринології", нові моделі первинної глаукоми.
КОВАЛЬОВ І.Ф. . - д.м.н., проф., лауреат премії ім. С.І. Вавілова, працював в Інституті з 1947 по 1979 рік керівником лабораторії культури тканин і медичної радіобіології, заступником директора з науки, розробляв проблему біологічного впливу лазерного та ультрафіолетового випромінювання, відкрив і вивчив феномен фотореактивації, механізми ушкоджувальної дії іонізуючої радіації - променеві катаракти, розробляв питання тканинної терапії та пересадки рогівки.
ЛЕГЕЗА Г.В. - д.м.н., проф., Лауреат Державної премії України, в Інституті працював з 1950 по 2001 рік, керівник відділення опіків очей, розробив, модифікував і впровадив у практику офтальмології нові методи лікування опіків очей (ауто-і гомопластика) і їх важких наслідків, які дали можливість знизити інвалідність і відновити зір хворим, які раніше вважалося безнадійними.
ЛІННИК Л.А. - д.м.н., проф., Лауреат премії ім. С.І. Вавілова, керівник лабораторії застосування лазерів в офтальмології, працював в Інституті з 1954 року , піонер наукових досліджень і експериментально-клінічних випробувань дії лазерних випромінювань на око, основоположник розробки лазерних технологій в клінічній офтальмології.
МАРМУР Р.К. . - д.м.н., проф., Лауреат Державної премії України, працював в Інституті з 1957 по 1986 рік, створив і керував проблемною лабораторією ультразвуку, був піонером застосування ультразвуку в офтальмології, одним з провідних фахівців СРСР в галузі медико-біологічної акустики. Його фундаментальні дослідження дозволили зняти довго існуючу заборону щодо застосування ультразвуку "на ділянку черепа й, особливо, на ділянку очей". Завдяки його розробкам вітчизняна офтальмологія збагатилася новими ефективними методами ультразвукової діагностики і терапії очних захворювань.
ПОНОМАРЧУК В.С. - д.м.н., проф., керівник лабораторії функціональних методів дослідження органа зору, працює в Інституті з 1974 року, створив новий напрямок в офтальмології - "вегетоофтальмологія", розробив унікальний комплекс діагностичних методик для ранньої доклінічної діагностики патології зорового аналізатора, низку діагностичних і лікувальних офтальмологічних стимуляторів типу "ФОСФЕН", які широко впроваджені в клінічну практику.
СКРИПНИЧЕНКО З.М. . - д.м.н., проф., керівник відділення травм ока, працювала в Інституті з 1946 по 1981 рік, вперше встановила характер і можливість попередження захворювання первинної токсичної глаукоми під впливом тетраетилсвинцю, розробила оригінальні операції на райдужці, ініціатор створення на базі Інституту республіканського офтальмотравматологічного центру.
СОЛОВЙОВА В.П. - д.біол.н., проф., учениця акад. Філатова, Заслужений діяч науки і техніки України, керівник лабораторії фармакології тканинних препаратів, працювала в Інституті з 1951 по 2001 рік, розробила низку нових тканинних препаратів, дала їм фармакологічну оцінку, вивчила механізм дії, активно впроваджувала їх у практику охорони здоров'я та народне господарство.
ТЕРЕНТЬЄВА Л.С. - д.м.н., проф., керівник відділення офтальмоонкологіі, працює в Інституті з 1950 року в області діагностики та диференціальної діагностики пухлин органу зору, органозберігаючого лікування та реабілітації хворих з внутрішньоочними злоякісними новоутвореннями, створила Школу офтальмоонкології України, керує республіканським офтальмоонкологічним Центром , який створений на базі Інституту.
ЧЕРІКЧІ Л.Є. - д.м.н., проф., працювала в Інституті з 1949 по 1990 рік керівником відділу фізіотерапії, на основі різнобічних експериментальних досліджень при моделюванні очної патології розробила понад 40 нових методів і методик діагностики та лікування захворювань очей у т.ч. - електрофорез, електроелімінація, електростимуляція, вивчила патохімії травматичного увеїту, різних видів опіків очей, симпатичної реакції ока та ін.
ШЕВАЛЬОВ В.Є. - д.м.н., проф., Заслужений діяч науки і техніки України, працював в Інституті з 1937 по 1964 роки керівником лабораторії загальної патології органу зору, розробляв проблему трахоми та її ліквідації в Україні, запропонував операцію пересадки тенонового протоку в кон'юнктивальну порожнину, нові методи лікування відшарування сітківки, глаукоми, паралітичного косоокості, розробив таблиці для визначення гостроти зору.
ШПАК Н.І. - д.м.н., проф., керівник відділення увеїтів, працював в Інституті з 1947 по 1989 рік, вивчав проблеми захворювань сітківки і судинної оболонки ока, зокрема проблеми увеїтів, тканинної терапії, фітонцидів, розробив етіологічну діагностику увеїтів, нові методи їх лікування, які широко впроваджені в клінічну практику.
ШУЛЬГІНА Н.С. - д. біол. н., проф., лауреат Державної премії України, працювала в Інституті з 1950 по 1990 рік керівником лабораторії консервації тканин та імунології, розробляла проблему консервації та трансплантації донорських тканин, була піонером імуноофтальмологічних досліджень в СРСР, створила новий напрямок в офтальмології - "Імунологія в офтальмології ", розробила і теоретично обгрунтувала ефективність імунотерапії опіків очей.
